Історія quattro

Історія Quattro



3 березня 1980 року на Женевському автосалоні був вперше представлений Audi quattro. Саме з цього автомобіля почалася історія підкорення гоночних і автотрас, яка продовжується до сьогодення. Через 30 років Audi представляє наступне покоління технології quattro.

Технологія quattro

Питання ефективності переднього приводу особливо хвилювало розробників Audi взимку 1976/77 років в період випробування військового позашляховика Iltis, обладнаного великими колесами і повним приводом, який підключався. Інженери були переконані, що необхідне створення автомобіля Audi з постійним повним приводом і потужним двигуном, оскільки розподіл крутного моменту на всі чотири колеса здатний створювати на кожному колесі більше зусилля в повороті, ніж в задньопривідних або передньопривідних автомобілях, а також забезпечувати прекрасне зчеплення з дорогою та керованість на поворотах. На початку 1977 року був запущений проект «Замовлення на розробку №262» під керівництвом технічного директора доктора Фердинанда Піха, менеджера проекту Вальтера Трезерата Йорга Бензінгера, що очолював відділ випробувань ходової частини. Внутрішня кодова назва прототипу – А1 – це була вдосконалена модель Audi 80 першого покоління з подовженою колісною базою та п’ятициліндровим двигуном з турбонаддувом від майбутнього Audi 200. Задня підвіска уявляла собою другу передню підвіску конструкції МакФерсон, розгорнуту на 180 градусів. Взимку 1978 року в снігах на Туррахськой висоті в Штірії (Австрія) проводилися випробування, які показали, що тестовий автомобіль під номером IN, ¬ NC 92 здатний створювати досить гарну тягу. Остаточну згоду на розробку дав голова правління Volkswagen Тоні Шмюкера в травні 1978 р. Проте дружина директора Volkswagen по розробках Ернста Фіали, яка тестувала А1 на вулицях Відня, відзначила, що в автомобіля виникають складнощі на крутих поворотах. Передні колеса описують велику дугу при повороті, в порівнянні із задніми, тому їм потрібно крутитися швидше. На існуючому прототипі це було неможливо, адже осі були жорстко сполучені між собою.

Колінчастий вал – геніальне рішення Audi

Розробники Audi зосередилися на двох пріоритетних цілях: повний привід має бути постійним і повинен працювати без окремої роздавальної коробки та другого карданного валу. Полий вал – геніальне рішення Audi Проста та практична ідея прийшла Францу Тенглеру, що очолював відділ проектування трансмісії: необхідний висвердлений вторинний вал трансмісії завдовжки 263 міліметри, через які можна передавати крутний момент в двох напрямах. Із заднього кінця вал здійснював привід на коробку міжосьового диференціала з ручним підключенням. Диференціал передавав 50% крутного моменту через карданний вал на задню вісь, яка, у свою чергу, мала свій блокуючий диференціал. Інша половина крутного моменту передавалася на диференціал передньої осі через вихідний вал, що обертається усередині полого вторинного валу. Полий вал дозволив створити легкий, компактний та ефективний механізм повного приводу, який практично не піддавався заклинюванню. Вирішальний прорив полягав у тому, що елегантний принцип quattro личив не лише для повільних позашляховиків і вантажівок, але й для спортивних легкових машин. І, що особливо важливо ¬ для серійних моделей. Залишалося лише підібрати назву для нового автомобіля. Серед безлічі варіантів було запропоновано — «Carat» — скорочення від німецького «Coupе All Rad Antrieb Turbo», що означає «купе з повним приводом і турбонаддувом». Керівник проекту Трезер придумав вдаліший варіант, так з’явився quattro.

Перший Audi quattro

«Ми прагнули створити автомобіль, який твердо й впевнено стоїть на дорозі. На першому плані ¬ його технічні здібності, а не зовнішній вигляд. Цю концепцію чекав успіх, оскільки вона була гідною, правильною і чесною», ¬ так сказав про перший quattro Хартмут Варкус (Hartmut Warkus), який займав на той час пост головного дизайнера. 3 березня 1980¬го року посеред льодової арени поблизу виставкового центру Женевського автошоу на підведеній платформі підносився білий автомобіль – купе, створений на основі Audi 80 Coupе, але в кузові з прямокутними гранями. Він був п’яти місцевим і мав компактну колісну базу 2 524 міліметри при загальній довжині 4 404 міліметри. Директор по розробках доктор Фердинанд Піх повністю усвідомлював значення цієї події. Свою мову він закінчив фразою: «Це початок ери повного приводу в серійних легкових автомобілях».

200 к.с. (147 кВт) та 295 Нм – серце Audi quattro

«Безкомпромісна машина для азартної їзди», – так називали Audi quattro. Він був обладнаний п’ятициліндровим двигуном з турбонаддувом, подовжньо розташованим в передній частині кузова, який розвивав потужність 200 к.с. (147 кВт) та крутний момент 285 Нм. При масі трохи менше 1,3 тонни Audi quattro розганявся від 0 до 100 км/год за 7,1 секунди і досягав максимальної швидкості на рівні 220 км/год.

У Інгольштадті в кінці 1980 року в спеціальному цеху штучного виробництва №2, де збірка здійснювалася переважно вручну, почався випуск моделі. Спочатку марка Audi планувала лише невелику партію з 400 автомобілів, щоб отримати право на участь в Чемпіонаті світу по ралі. Але революційна концепція приводу і незвичайні динамічні здібності підкорили публіку з першого ж дня, і компанія ледве встигала.
Наступні 11 років марка Audi займалася постійним вдосконаленням quattro. Салон поступово став зручнішим, не втрачаючи свого суворо функціонального характеру. У 1984 році з’явилася модель нового ралійного автомобіля ¬ скорочена по колісній базі та загальній довжині версія Audi Sport quattro. Її двигун з чотирьохклапанною технологією, турбонаддувом і алюмінієвим блоком циліндрів розвивав потужність 306 к.с (225 кВт), зниження сукупної маси кузова досягалося за рахунок кевлара та інших легких матеріалів. Всього було виготовлено 224 екземпляри цього суперкара Audi. У 1989 році чотирьохклапанна технологія стала застосовуватися в серійному виробництві двигунів потужністю 220 к.с. Найбільш значимі зміни сталися наприкінці літа 1987 року з появою диференціалу Torsen. Трансмісія розподіляла тягове зусилля безступінчато, за потребою, при цьому до 75% крутного моменту було спрямовано на вісь з найкращим зчепленням. Завдяки диференціалу Torsen, який блокувався лише під навантаженням, антиблокуюча система гальм постійно зберігала працездатність. quattro в автоспорті.

Quattro в автоспорті

Питання створення ралійного автомобіля виникло ще в 1977 році. Передньопривідний Audi 80 зробив перші кроки до успіху в Чемпіонатах світу по ралі. Крім того, було отримано дозвіл гоночного комітету на участьу змаганнях автомобіля з повним приводом. Перші прототипи гоночних quattro були випробувані в 1980 році. У тому ж самому році повнопривідний VW Iltis, розроблений і представлений Audi, виграв ралі Париж – Дакар.

На самому початку 1981 року марка Audi увірвалася на Чемпіонат світу з ралі. Модель quattro з двигуном 310 к.с. дебютувала в січневому Ралі Австрія, яке не враховувалося в рамках світового чемпіонату. Пілот Франц Віттманн переміг з першої ж спроби, випередивши суперників більш ніж на 20 хвилин. На своєму першому Чемпіонаті світу з ралі в Монте-¬Карло Audi quattro знов продемонстрував свою перевагу. На сніговій трасі, в ідеальних умовах для такого автомобіля, Ханну Міккола виграв перші шість спеціальних етапів, і лише аварія змогла зупинити його. У наступних змаганнях ¬ Ралі Швеції ¬ фінський гонщик завоював перше місце. Француженка Мішель Мутон стала першою жінкою, що виграла світовий чемпіонат в Сан¬-Ремо, а Міккола знов відсвяткував перемогу в ралі RAC. Гоночна модель Audi займала третє місце в рейтингу автогонщиків до завершення свого дебютного року.
Вже в 1982 Audi quattro став практично непереможним: Audi вдалося завоювати рекордні сім перемог в різних куточках світу і отримати перший приз серед виробників. Мутон виграла в Португалії, Греції та Бразилії, і тільки аварія на передостанньому раунді в Кот-д’Івуарі позбавила її чемпіонського титулу. Цей титул завоював Ханну Міккола в 1983 році після перемог в Фінляндії, Швеції, Аргентині та Португалії.

Потрійна перемога Quattro в «Монте» – вдалий старт сезону 1984

Наступний рік також почався з перемоги. Дворазовий чемпіон світу Вальтер Рерль, який нещодавно ввійшов в команду Audi, посів перше місце на Ралі Монте-Карло, другим і третім стали його колеги Стіг Бломквист зі Швеції і Ханну Міккола. В кінці сезону марка Audi знову домінувала в першості виробників. На її рахунку було сім перемог, п’ять з яких завоював Бломквист, який випередив Мікколі та став чемпіоном світу. У 1984 році ралійні перегони вийшли на новий рівень. Суперники використовували вкрай ліберальні на той момент правила Групи B, щоб виставляти на гонках автомобілі з центральним розташуванням двигуна – виключно функціональні гоночні машини, практично не мають відношення до серійних моделей. Команда з Інгольштадта також вирішила скористатися цією концепцією і створила свій прототип. Проте, в результаті проект був покинутий, а двигун як і раніше встановлювали поздовжньо в передній частині кузова. Новим зброєю Audi став Sport quattro з колісною базою всього 2224 мм.
Економія 300 міліметрів ¬ була спроба зробити автомобіль ще легшим і ще більш маневреним. «Коротка версія» брала участь у перегонах, починаючи з травня, паралельно з попередньою моделлю, але щоб показати себе, їй був потрібен додатковий час. Лише у передостанньому заїзді в Кот¬д’Івуаре Бломквіст вдалося отримати першу перемогу. У липні 1985 року S1 була вдосконалена. На зміну їй прийшла еволюційна версія Sport quattro, модель, що увійшла до історії авторалі, як справжній диявол з неприборкним характером. П’ятициліндровий двигун з алюмінієвим блоком розвивав потужність 476 к.с. (350 кВт) і крутний момент 480 Нм. Але реальні можливості цього мотору з системою циркуляції у наддуві складали приблизно 500 к.с. при числі обертів близько 8 000. S1, що важив 1 090 кілограмів, забезпечував блискавичний розгін: за 3,1 секунди від 0 до 100 км/год, відмітка 200 км/год підкорювалася йому за 11,8 секунд. Коли водій відпускав педаль газу, вихлопні труби з гарчанням випускали метрові язики полум’я. «Це все одно, що осідлати кулю, ¬ заявив Вальтер Рерль, ¬ швидкість просто вибухова. Все відбувається так швидко, що не встигаєш нічого усвідомити».

Перша трансмісія з подвійним зчепленням – високі технології на службі S1

Для встановлення на quattro застосовувалися різні блокуючі диференціали: багатодискові, Torsen і звичайні. В останній гонці сезону, Британському ралі RAC, Вальтер Рерль використовував трансмісію з подвійним зчепленням, що мала пневматичний привід через довгий шток. Це була попередниця сучасної S tronic. Згодом Вальтер Рерль так описував свої враження: «Входити в повороти з quattro з його важким двигуном в носовій частині було все одно, що орудувати молотом. З іншого боку, тяга була просто неймовірна, чистий захват! Для мене повний привід – абсолютно поза конкуренцією».

Проте дні Группи B були ліченими: технічно та організаційно вимотуюча «гонка озброєнь» назавжди змінила світ авторалі. На вузьких трасах уздовж прірв, на чистому льоді, жорсткому щебені та слизькому асфальті звичні фізичні параметри почали підводити. Остаточним ударом для Группи B стала трагедія 1986 року, коли три глядачі і два учасники загинули в аваріях на Чемпіонаті світу в Португалії і на Корсиці. Марка Audi, що і без того скоротила міру своєї участі, вийшла з гоночної серії. Новий гоночний автомобіль з центрально розташованим двигуном, розроблений для Групи S, так ніколи і не вийшов на старт. Всесвітня федерація FISA вирішила перейти на регламент Групи А, найбільш близького до серійного виробництва. Команда Audi все¬таки взяла участь в декількох ралі 1987 років, і Міккола на родинному седані Audi 200 виграв сафарі, випередивши Рерля.
У тому ж 1987 року S1 призначено було добитися ще одного, останнього тріумфу: майже 600 к.с. потужності (440 кВт) допомогли Вальтеру Рерлю узяти штурмом 156 поворотів траси Pikes Peak в Колорадо, США, і досягти висоти 4 301 метрів. Чотири рази впродовж 19,99 км піщано¬гравійної траси Рерль переходив на шосту передачу, величезне антикрило його спорткара допомагало збільшити притискну силу. На найшвидкіснішій ділянці стрілка спідометра досягла відмітки 196 км/год.

З урахуванням успіхів Мішель Мутон і Бобі Унзера (Bobby Unser) ця подія стала третьою поспіль перемогою Audi в найвідомішому гірському змаганні в Америці, яке називали «перегонами до хмар». Рерль показав час 10 хвилин 47,85 секунд, що на 21 секунду перевищив торішній рекорд Унзера.

Quattro на асфальті: перехід до турінгових змагань

Стимулом до подальших перемог стали тріумфи на трасі Pikes Peak, і в 1988 році гонщики Audi спробували свої сили в Американській серії Transam. Під капотом Audi 200 quattro знаходився п’ятициліндровий турбований двигун потужністю 510 к.с. (375 кВт), що зарекомендував себе ще на Чемпіонатах світу з авторалі. Цей автомобіль допоміг американському гонщикові Херлі Хейвуду завоювати чемпіонський титул. Отримавши вісім перемог в 13 змаганнях, марка Audi також стала лідером в заліку серед автовиробників.
Наступного року команда віддала перевагу серії IMSA GTO з ще більш лояльними правилами. Зовні GTO нагадував Audi 90 quattro, але під цією оболонкою ховався безкомпромісний гоночний автомобіль, скелет якого складався з композитного днища, посиленого углеволокном, і трубчастої каркасної рами. Модернізований п’ятициліндровий двигун з тиском наддуву 2,65 бар і системою рециркуляції відпрацьованих газів від S1 розвивав потужність приблизно 720 к.с. (530 кВт), а ширина коліс дорівнювала 36 сантиметрам. Ханс Йоахим Штук завоював на чемпіонаті третє місце, отримавши сім перемог в 15 заїздах, а команда Audi посіла друге місце серед автовиробників.

У 1990 році гоночна команда Audi приймає участь у German Touring Car Masters (DTM) з новою моделлю V8 quattro. Розкішний седан був оснащений 3,6¬літровим безнаддувним двигуном потужністю 462 к.с. (340 кВт). Не дивлячись на значну масу автомобіля (1 290 кг), його двигун у поєднанні з повним приводом дозволив отримати перемогу над легшими, але менш потужними суперниками.

Штук виграв чемпіонський титул в перший рік участі, а в 1991 році молодий Франк Бієла повторив це досягнення в приголомшуючому фінальному заїзді на кільцевій трасі в Хокенхаймі. Через конфлікт щодо відповідності нового колінчастого валу регламенту перегонів команда зняла V8 quattro із змагань в середині сезону 1992. Audi вдалося отримати перемогу в половині з 36 змагань, що проходили в 1990 та 1991 роках.

1996 став для марки найуспішнішим роком ут урінгових перегонах. A4 quattro Supertouring з дволітровим чотирициліндровим двигуном потужністю 296 к.с. (218 кВт) був ультрасучасним гоночним автомобілем. Водійське крісло було зміщене назад, шестиступінчата коробка передач мала плавне перемикання, а аеродинаміка була налагодженау трудомістких випробуваннях в аеродинамічній трубі.

A4 quattroSupertouring брав участь в семи національних чемпіонатах на трьох континентах – в Німеччині, Великобританії, Італії, Іспанії, Бельгії, Південній Африці та Австралії. І став переможцем у всіх семи. У німецькій серії STC, де в жорстке суперництво вступили вісім марок, перемогу завоював Еммануель Пірро, його колега Франк Бієла став лідером у Великобританії. Двома роками пізніше Європейський гоночний комітет майже повністю заборонив використовувати повний привід в перегонах турінгових автомобілів: перевага повнопривідних моделей була дуже очевидною.

Quattro у виробництві

Перший quattro був випущений у 1980 році, а починаючи з 1982 р з’явилися ще п’ять повнопривідних Audi: Audi Coupе, Audi 80/90 та Audi 100/200 ¬ автомобіль, що встановив світовий рекорд з аеродинаміки у восьмидесятих роках. Нові модифікації були віддзеркаленням фундаментального принципу марки Audi – запропонувати quattro в кожній модельній лінійці – і відмінно продавалися завдяки тріумфальній гоночній славі.
Флагманська роль дісталася моделі V8, потужність якої спочатку складала 250 к.с. (185 кВт) і поступово зросла до 280 к.с. (206 кВт). Цей седан поставлявся виключно з постійним повним приводом; і навіть при замовленні його наступника, Audi A8, клієнти майже завжди обирали модифікацію з quattro. Протягом багатьох років флагманські моделі преміум¬седанів одночасно були найпотужнішими серійними quattro від Audi. На початку 2009 року естафету лідера прийняв швидкісний спортивний Audi R8 5.2 FSI quattro. Спеціально для цієї моделі був розроблений привід quattro, що розподіляє потужність двигуна з акцентом на задню вісь.

У 1995 році привід quattro також з’явився в тяговитих моделях з двигунами TDI. Першою такою моделлю став Audi A6 2.5 TDI quattro з двигуном V6 потужністю 140к.с. (103 кВт). Сьогодні діапазон моделей з можливістю встановлення повного приводу досить широкий. Його основу формують лінійки A3 та A4, в яких привід quattro доступний, починаючи з модифікацій 1.8 TFSI та 2.0 TDI. На вершині модельного ряду – Audi Q7 V12 TDI quattro. Це найпотужніший дизельний SUV в світі, його шестилітровий двигун розвиває значну потужність 500 к.с. (368 кВт).

Компактні моделі Audi, A3 і TT, з 1999 року теж можуть поставлятися з постійним повним приводом. Оскільки двигуни в них встановлені поперечно, замість міжосьового диференціалу тут використовується електронна система управління, де функцію диференціалу виконує гідравлічна багатодискова муфта. Audi удосконалює цю концепцію з року в рік – в сучасних моделях надефективний акумулятор тиску піклується про те, щоб при необхідності відбувався миттєвий перерозподіл крутного моменту. У 2008 році з Audi S4 дебютував активний спортивний диференціал, який з тих пір використовується і в інших моделях. З його допомогою Audi вдалося поліпшити тягово¬динамічні характеристики постійного повного приводу quattro до рівня, недосяжного для конкурентів. При прискореному проходженні поворотів автомобіль поводиться по спортивному нейтрально. Рульове управління гостріше, використовується стабілізація при зміні режимів навантаження. Процес водіння створює ще більше задоволення, до того ж в поворотах стало можливим вище поперечне прискорення. Від водія тепер потрібно значно менше зусиль при рулюванні.

Моделі Audi S з системою повного привода quattro – спортивні та елегантні

Починаючи з 1990 року моделі з позначенням S сприяли зміцненню динамічного іміджу, створеного маркою завдяки успіхам в автоспорті. Першовідкривачем в цьому напрямку виступив Audi S2 Coupе, нащадок першого quattro. Своїм благородним характером він довів, що спортивність прекрасно поєднується з витонченим стилем. Нове сімейство швидко розросталося, і кульмінацією стала поява Audi S8 в 2006 році. Із самого початку невід’ємним атрибутом s¬моделей був привід quattro. В даний час Audi пропонує модельну лінійку S3, S4, S5, S6 і TTS.

Перша модель автомобілю Audi RS з системою повного приводу quattro



Першою RS моделлю в 1994 році став Audi RS2 Avant, він одразу підкорив прихильників марки повсякденною практичністю та потужним п’ятициліндровим двигуном з турбонаддувом. Audi RS4 Avant 2000¬го року мав двигун V6 з подвійним турбонаддувом, Audi RS6 (2002 р.) поставлявся з турбованим V8 об’ємом 4,2 літра. У 2005 році за ними послідував новий Audi RS4 з високооборотним восьмициліндровим двигуном без наддуву. У цій моделі вперше була застосована нова вдосконалена версія приводу quattro, в якій міжосьовий диференціал розподіляє тягове зусилля між передньою та задньою віссю в співвідношенні 40:60.

Наступний крок – привід quattro і міжосьовий диференціал з коронними шестернями

В даний час quattro GMBH, дочірня компанія AUDI AG, випускає ексклюзивні серії п’яти моделей RS. Це Audi RS6 і Audi RS6 Avant, оснащені двигунами V10 з подвійним турбонаддувом (580 к.с./ 426 кВт), TT RS і TT RS Roadster з надувними п’ятициліндровими двигунами (340 к.с./250 кВт ), а також новітній Audi RS5, в якому встановлений безнадувний V8 потужністю 450 к.с. (331 кВт). Тепер quattro доступний з ще однією новинкою ¬ диференціалом з коронними шестернями, який додатково покращує тягові характеристики та забезпечує грандіозну керованість. За 30 років, що минули з 1980 до кінця 2009 року, було випущено 3 296 917 автомобілів Audi з постійним повним приводом. Останнім часом модифікації з quattro забезпечують більше чверті всіх продажів, в 2009 році їх доля склала 34,0 %. Audi A4 таAudi A6 – найуспішніші моделі лінійки Audi по кількості проданих автомобілів. Цей успіх розділяють і quattro ¬модифікації. Якщо врахувати попередні модельні лінійки, до кінця 2009 року було випущено 1 132 186 моделей A4 з постійним повним приводом; для A6 цей показник складає 1 109 155. У масштабах всього світу Audi є лідером серед виробників легкових автомобілів преміума¬сегменту з постійним повним приводом. Сучасна модельна палітра включає 126 модифікацій з приводом quattro. Audi Q5, Audi Q7, R8, A4 allroad quattro, A6 allroad quattroта всі моделі S/RS поставляються виключно з повним приводом. Наступний крок – привід quattro і міжосьовий диференціал з коронними шестернями.

Протягом всіх 30 років, починаючи з прем’єри першого quattro, марка Audi послідовно нарощувала своє лідерство у сфері технологій повного приводу. На Женевському автосалоні компанія представляє новий рівень розвитку – привід quattro з міжосьовим диференціалом з коронними шестернями і селективним розподілом крутного моменту. Ця технологія, ще ефективніша, точніша і продуктивніша в порівнянні з попередньою концепцією, дебютує в новому швидкісному купе Audi RS5. Основним завданням міжосьового диференціалу приводу quattro, розташованого безпосередньо на виході коробки передач, що само блокується, є розподіл крутного моменту двигуна між осями в певних пропорціях. Якщо одне колесо починає буксувати, наприклад, на слизькій поверхні, – диференціал тут же пере направить основну частину тягового зусилля на вісь, колеса якої мають найкраще зчеплення з дорожнім покриттям. Новий міжосьовий диференціал від Audi працює за інноваційним принципом. Його циліндровий корпус приймає крутний момент від коробки передач. Усередині встановлені дві коронні шестерні, що обертаються, назва яких походить від форми їх зубців. Цей новий механізм отримав назву Evolvere. Задня коронна шестерня передає момент на карданний вал задньої осі, а передня – на конусний вал, що працює по косій траєкторії, йде до диференціала передньої осі. Після дебюту в RS5 ця технологія стане доступною і в інших моделях Audi.

«Перевага високих технологій» яскраво демонструє переваги приводу quattro та укріплює лідируючі позиції марки



Особливий стиль життя від Audi з відтінком ексклюзивності став візитною карткою продукції quattro GMBH, створеної в 1983 році в Некарзульмі. З 1996 року цей дочірній підрозділ Audi займається випуском автомобілів. На сьогоднішній день quattro GMBH налічує більше 700 співробітників, має свої власні проектні та виробничі відділи, які, в тому числі, займаються виробництвом спорт кару Audi R8 та потужного позашляховика Audi Q7 V12 TDI.

Выберите себе язык

Русский Украинский